Кабінет психолога

 З турботою про себе і кожного!!!

Звертаємо увагу,  на наявність матеріалів щодо впровадження заходів, 

програм з підтримки психічного здоров’я працівників на робочих місцях, які розміщені за посиланням:

https://pratsia.in.ua/ilo/psykhosotsialna-pidtrymka-na-roboti.html

🔵 2 квітня – Всесвітній день поширення знань про аутизм

 

💙 Сьогодні ми говоримо про аутизм – не хворобу, а унікальний спосіб сприйняття світу.

 

Аутизм – це неврологічна особливість, яка впливає на комунікацію, соціальні взаємодії та сприйняття інформації.

 

🔹 Діти та дорослі з аутизмом можуть мати особливі таланти та глибоке мислення.

🔹 Вони можуть потребувати більше часу на адаптацію до змін.

🔹 Головне – прийняття та розуміння з боку суспільства.

 

Разом ми можемо створити світ, у якому кожен має можливість бути почутим і зрозумілим.

Дітям дошкільного віку надзвичайно важливо подолати 16 "сходинок" у своєму розвитку, щоб створити міцний фундамент для фізичного та емоційного добробуту в подальшому житті, навчитися спілкуватися з дорослими й однолітками, розвивати органи чуття та мовлення, давати раду власним емоціям і безпечно досліджувати світ.

Одним з основних чинників усього подальшого розвитку дитини є сформована прив’язаність до дорослого. Згодом вона переростає в базове внутрішнє переконання, що світ загалом є безпечним місцем і людям здебільшого можна довіряти, відкриватися й будувати з ними близькі стосунки.

Ставлення найрідніших людей до потреб дитини закладає фундамент її ставлення до себе, зрештою – самооцінки дитини. Завдання батьків – створити безпечне середовище, досвід перебування в якому стає основою для подальшого розвитку дитини.


Отож дуже важливими є тон голосу, вираз обличчя, жести й дотики, які використовують дорослі, розмовляючи з дітьми або реагуючи на їхню поведінку. Для розвитку позитивного досвіду взаємодії важливо разом з дитиною розмірковувати, гратися, читати, співати, танцювати тощо, висловлюючи свої емоції, розповідаючи історії з власного життя, розпитуючи дітей і вислуховуючи їх.

Завдяки сенсорному розвитку дитина дізнається про власне тіло та навколишній світ.

Сучасні діти часто не отримують потрібної кількості стимулів, що можуть забезпечити розвиток і психічне здоров’я. Тому дуже важливо створювати середовище, яке дає можливість контактувати з різними предметами, вивчати їх, експериментувати з ними: розглядати, брати в руки і відчувати їх на дотик, смак та інше.

Світ дошкільнят – це світ уяви й магії. Творчі здібності багатьох дітей досягнуть свого 
піку до шести років, адже саме в цьому віці 
переважає активність правої півкулі мозку.

Діти мають природну 
тенденцію фантазувати, експериментувати 
й досліджувати. Вони захоплюються магією 
та намагаються розрізнити фантазію 
і реальність. Їхній творчий потяг запалює 
бажання вчитися й підтримує інтелектуальний 
розвиток з усіх предметів.

Емоції є найважливішим ланцюжком зв’язку дитини з навколишнім світом, фундаментом ставлення до себе й до інших. Саме емоції та почуття дають дитині змогу осмислити й розрізнити добро і зло, пізніше – опанувати здатність регулювати власну поведінку.
Дитина ще не вміє керувати своїми емоціями, стримувати їх небажані прояви. Тому вся активність дитини – виразно емоційна, забарвлена позитивними чи негативними переживаннями.
Дорослий повинен скеровувати емоційне життя малюка: коли малюк засмучений, дорослий підбадьорює, перемикає на іншу діяльність, втомлений чи роздратований - дорослий заспокоює малюка, створює умови для сну та відпочинку.


Дитина вчиться регулювати свої реакції й зможе це робити ближче до 7 років.
Саме в цей час формується довільність, тобто дії та поведінка дитини стають більш усвідомленими й керованими. Дитина сама вчиться керувати увагою, реакціями, поведінкою, і це вміння впливає на різні сфери її життя. Однак до цього віку (7 років) саме дорослі роблять великий внесок у розвиток навички саморегуляції.

Уміння робити вибір – дуже важлива навичка, що формується в дошкільний період. Рівень її сформованості впливає на все подальше життя. Ми живемо у світі широкого вибору й розмаїтті можливостей. Проте часто заплутуємося в надмірі варіантів вибору замість того, щоб почуватися більш задоволеними. Як наслідок, ми губимося, сумніваємося, вичікуємо й не наважуємося зробити вибір.
Дитині особливо складно приймати рішення, і дорослий своїми виваженими діями може допомогти їй навчитися робити усвідомлений вибір. Важливо пам’ятати: якщо батьки самі все вирішують за дитину, у дорослому житті це може стати великою проблемою. Саме тому так важливо знати, як ми можемо допомогти малюкові опанувати цю навичку.

Образ "Я" містить як усвідомлення своїх фізичних, розумових, моральних, особистісних, 
гендерних якостей і самооцінки, так 
і суб’єктивне ставлення до зовнішніх чинників 
і людей навколо.
У період дошкілля у дитини починає формуватися 
уявлення про себе під впливом її оточення, 
найближчих важливих для неї людей. Тому 
від поведінки дорослих буде залежати, якою 
дитина себе бачить, як вона сприймає себе, 
подальше формування того, якою (чи яким) 
мене бачать інші. Саме в цей час закладається 
фундамент для здорової самооцінки.

Взаємодія з однолітками –це уміння навчитися безпечно спілкуватися 
(як у дитинстві, так і в дорослому житті), 
обмінюючись ідеями, знаннями, досвідом.
Взаємодіючи з однолітками, дитина проявляє 
активність, розвиває здорове уявлення про 
себе й позитивну самооцінку, стає 
незалежнішою, навчається ділитись іграшками, 
а пізніше ідеями, виявляти зацікавленість 
у тому, що роблять інші, просити про допомогу й допомагати іншим, заспокоювати їх, 
висловлювати схвалення чи ділитися радістю.

Дитина розвиває мовлення, коли чує, розрізняє й відтворює наші інтонації, коли схоплює нашу міміку та жести. Найважливішим для розвитку мовлення дитини є її контакт із дорослими. Якщо ми бачимо, що опануванню мовлення бракує динаміки, саме час звернутися до фахівців. Вимову чи граматику дитини не варто виправляти прямо, оскільки це може зашкодити її мотивації до говоріння. Замість виправляння, дорослі можуть перефразувати сказане дитиною, використовуючи правильні мовні форми й продовжуючи при цьому розмову.
Коли дорослі (батьки, вихователі) протягом дня різними способами сприяють розвитку мови й мовлення дітей, тоді діти:
- розвивають здатність використовувати мову, розширюючи словниковий запас і розуміння того, як «працює» мова;
- набувають соціальної компетентності;
- розвивають навички мислення вищого порядку;
- навчаються ясно висловлювати свої думки, ідеї та почуття;
- опрацьовують і розвивають свої ідеї та уявлення, розповідаючи про них;
- розвивають навички мислення й навчання протягом усього життя;
- набувають упевненості в собі й підвищують самооцінку, почуваючись людьми, які можуть зробити внесок у загальну справу й здатні вільно висловлюватися.

Інколи ми хочемо пришвидшити процес самостійності, інколи пригальмувати. Уже в півтора роки дитина намагається щось робити самостійно: вдягати штанці, діставати з полиці іграшку. Часом батьки поспішають перехопити в дитини ініціативу. Мотивація таких дій може бути різною: бажання допомогти, турбота про безпеку малюка чи нетерплячість. Інколи ми вимагаємо від дитини самостійності, до якої вона ще не готова. Однак результат буде однаковий: дитина втратить шанс досягти поставленої мети, звикне бути залежною від інших людей.
Отож формування самостійності дитини починається з батьків, їхньої уваги до готовності дитини зробити наступний крок у своєму розвитку, дати малюкові змогу робити щось без їхньої допомоги.

У перші роки життя треба закласти любов, повагу й гідне ставлення до членів сім’ї, а також до своєї Батьківщини. Належність до країни, її історії та цінностей зміцнює відчуття власної цінності.
Бути свідомим громадянином – означає мати певний набір знань, умінь і навичок. Знати про свою країну, місто, державні символи, історію та свята, сімейні традиції.

Математика лежить в основі ключових сфер нашого життя. Дитина починає розуміти й описувати фігури та простір навколо себе за допомогою математики ще до того, як навчиться сидіти. Оскільки ми всі використовуємо математику від народження, то розвиток наших математичних навичок позначається на якості всього нашого життя.
Вивчення математики схоже на побудову піраміди: щоб створити ідеальну форму, потрібна хороша основа.
Оскільки ступінь засвоєння цих життєво важливих навичок зростає пропорційно до рівня опанування математичних навичок, батькам варто розвивати елементарні математичні уявлення в ранньому дитинстві для майбутніх успіхів дитини.

Більшість із нас у дитинстві проводили час на природі: лазили по деревах та досліджували жуків. Ми навіть не уявляли, що ці веселі активності тим часом розвивали наш мозок і тіло, готуючи до подальшого життя.
Діти починають здобувати екологічну освіту в ранньому віці. Спостерігаючи, граючись, розмовляючи й розмірковуючи разом із дитиною, важливо звертати увагу на те, як дбайливо використовувати природні ресурси, викликати інтерес до захисту довкілля та догляду за ним, зробити турботу про природу частиною життя дитини, розвивати екологічне мислення.

Сучасні діти дедалі більше часу проводять у взаємодії з комп’ютерами, телевізорами, телефонами й іншими пристроями. Поступово діти все більше використовуватимуть технології та проводитимуть багато часу біля екранів. Сучасні технології відкривають величезні можливості для саморозвитку й самовдосконалення, однак водночас несуть загрози.
Роль дорослих полягає в тому, щоб у дошкільному віці закласти основи безпечного користування цифровими технологіями, пояснити ризики тривалого перебування перед екраном і правила безпечної поведінки в Інтернеті. Батькам важливо пам’ятати, що тривале використання ґаджетів впливає на зір дитини, тому необхідно додавати рухову активність.

Контакт зі своїм тілом дає дитині відчуття стійкості й упевненості. Від здорової тілесності залежить і здорова самооцінка. Адже тіло – це наш «будинок».Коли діти маленькі, батьки й інші дорослі, які їх виховують, відповідають за створення середовища, що спонукає дітей підтримувати здоровий спосіб життя.
Ви можете допомогти своїй дитині, дотримуючись таких порад:
- будьте гідним зразком у здоровому харчуванні й активній фізичній діяльності;
- забезпечте спокійну позитивну атмосферу під час регулярного харчування й перекусів;
- установіть обмеження для таких розваг, як телевізор, планшети й відеоігри;
- залучайте всю сім’ю до веселих фізичних навантажень;
- допоможіть дітям розвивати й підтримувати позитивне уявлення про своє тіло.
У питаннях здорового харчування й фізичної активності роль батьків залишається однаковою для дітей будь-якого віку. Вона полягає в забезпеченні здорової поведінки (прогулянки, сон, гігієна тощо), формуванні звички насолоджуватися різноманітною корисною їжею та дбати про своє тіло.

Якщо правильно розвивати й підтримувати в дітей навички особистої безпеки, це допоможе їм почуватися захищеними в спілкуванні з більшістю людей.
Без відчуття безпеки розвиток дитини неможливий. Ми досліджуємо світ тільки тоді, коли почуваємося в безпеці. Ми не можемо захистити дитину від усього, але можемо дати їй навички, з якими вона буде здатна подбати про себе.
Водночас батькам важливо подавати будь-яку інформацію про безпеку так, щоб у дитини не сформувалося відчуття, що світ тотально небезпечний.